ОПИС

власного досвіду роботи над науково–методичною проблемою

«Формування комунікативних компетенцій на уроках української мови та літератури засобами інтерактивних технологій»

учителя Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Тростянецької районної ради Сумської області

Мірошниченко Лідії Василівни

Тільки той стане справжнім учителем,

хто ніколи не забуває, що сам був дитиною.

                      В.Сухомлинський

Актуальність вибраної проблеми

Модернізація освіти в Україні передбачає переорієнтацію на виховання компетентної особистості, яка не тільки володіє знаннями, вміннями, навичками та способами діяльності, але  й виконує свої обов’язки на рівні світових вимог та стандартів.

Чисельні зміни в соціальному, економічному житті нашої держави  вказали на необхідність підготовки та виховання компетентної, творчої особистості, яка може швидко адаптуватися до життєвих умов.

Це знайшло відображення у провідних освітянських документах –  Національній доктрині розвитку освіти, Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Державному стандарті базової і повної середньої освіти, Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Зокрема, в Державному стандарті базової і повної середньої освіти зазначено: «Метою освітньої галузі Мови й літератури є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої й читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій». Таким чином компетентнісний підхід у навчанні  є актуальною проблемою сьогодення.

Загальнопедагогічні основи цього підходу розглядають українські вчені О.Пометун,  Л.Пироженко, І.Родигіна,  О.Савченко, Т.Яценко та інші. Водночас потребують подальшої розробки питання практичної реалізації компетентнісного підходу: пошук технологій, методів та прийомів формування компетентної особистості.

Вагомість даної проблеми, недостатність її наукової розробки, а також актуальність зумовили вибір науково-методичної проблеми мого досвіду: «Формування комунікативної компетенції на уроках української мови та літератури засобами інтерактивних технологій».

Мета моєї педагогічної діяльності – сформувати компетентну особистість на основі розвитку пізнавального інтересу, забезпечити гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, навчити самостійно мислити, озброїти себе необхідними знаннями, вміннями та навичками.

Досягти цієї мети неможливо сьогодні, навчаючи традиційно, адже постійно зростає обсяг інформації, розширюється зміст навчального матеріалу, який необхідно засвоїти дитині. Учителю потрібно формувати в учнів самостійність у пізнанні навколишнього світу, розкривати всі резерви активності, застосовувати оптимальні прийоми та методи. Ілюструє думку народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час». Тож учитель має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. Саме інноваційні технології, зокрема інтерактивні, передбачають розв’язання цього питання. Звичайно, що впровадження даних технологій не є легкою справою навіть для досвідченого педагога. Але той учитель, який прагне розкрити всі здібності й таланти своїх учнів, навчити їх вчитися, знаходити істину, обов’язково буде шукати шляхи вдосконалення своєї методики.

Інтерактивні методи відкривають нові можливості для ефективної взаємодії учителя й учнів. За допомогою інтерактивного навчання створюються комфортні умови, при яких учень відчуває себе учасником подій, власної освіти й розвитку. Це формує в дітей внутрішню мотивацію навчання та спонукає до саморозвитку. Вважаю, що найефективнішими є уроки, побудовані за традиційною методикою з використанням інтерактивного навчання. Завдяки елементам інтерактивних методик:

• у роботі задіяні всі учні класу;
• учні вчаться працювати в парі, групі;
• формується доброзичливе ставлення до опонента;
• кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
• за короткий час опрацьовується багато нового матеріалу;
• формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити рішення проблеми тощо.

Провідна педагогічна ідея досвіду

Провідна ідея мого досвіду полягає у виробленні певної сукупності інтерактивних технологій навчання української словесності, що сприяють  розвитку комунікативних компетенцій,  творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.

Вважаю, що змістовим та організаційним наповненням системи формування компетентностей учнів повинні бути такі методи та технології навчання, які в центр ставлять самостійну діяльність учня, розвивають критичне мислення та творчі здібності.

У своїй практиці впроваджую інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання в малих групах та парах), кооперативно-групового навчання (передбачають одночасну спільну роботу всього класу), опрацювання дискусійних питань.

Сутність досвіду

Роботу над формуванням компетенцій розпочинаю з визначення мети, що випливає із певної теми, і як наслідок - очікувані результати, тобто знання, уміння та навички, що їх учні опанують і застосу­ють в конкретній ситуації. Для цього впроваджую прийом «Очікувані результати». Він дає змогу кожній дитині проаналізувати в кінці уроку, чи до­сягнув він поставленої мети, визначити, над чим ще слід попрацювати.      

Велику увагу приділяю мотивації навчання. Ефективними методами роботи на цьому етапі є «Незакінчені речення», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Порушена послідовність» тощо. Використовую також інтелектуальну розминку, відгадування загадок, кросвордів.

Скажімо, на уроці «Типи відмін іменників» (6 клас)  пропоную розгадати  кросворди, записавши в клітинки іменники, що відповідають поданим значенням. Запитую, що підказують слова, записані у вертикальних рядках і пропоную поговорити про них детальніше.

На етапі формування вмінь і навичок використовую такі прийоми: творче конструювання, моделювання речень, вибіркова робота з елементами аналізу, дослідження-зіставлення, лінгвістичні ігри та задачі тощо.

Так,  у 7 класі при вивченні теми «Сполучник» наводжу приклади двох речень (Вдалині пролітали лелеки і радісним курликанням вітали рідну землю. Вдалині пролітали лелеки, і  їх радісне курликання вітало рідну землю.) і пропоную визначити, чому в одному реченні стоїть кома перед сполучником і, а в іншому – ні.  Так визначаємо роль сполучників сурядності в реченні.

Лінгвістичні задачі використовую на різних етапах уроку. Наприклад, у 5 класі при вивченні теми «Антоніми» на етапі актуалізації опорних знань пропоную учням ігрове завдання «Відгадай загадку» :

Куций хвіст і довгі ноги.
Уночі і вдень – тривоги.
Миру й спокою не знаю:
Всіх боюся, утікаю.  (Заєць)    
Підкреслюю крейдою різних кольорів пари слів (куций – довгі, уночі – вдень, тривоги - спокою) і пропоную згадати, як ці слова називаються.

На кожному уроці я намагаюся розвивати творчі здібності учнів. Часто використовую метод «Мозкового штурму», підбираю до уроку такі творчі завдання, за допомогою яких можна розвивати пізнавальні процеси: пам’ять, увагу, уяву, швидкість реакції, логічне мислення дітей.

Тема : Рід іменників : чоловічий, жіночий, середній (6 клас) 

Етап уроку : Актуалізація опорних знань.

Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»

• Яка частина мови називається іменником?
• На яке запитання відповідають назви істот і неістот?
• Які іменники є належать до власних і загальних?

Пропоную дібрати до поданого іменника слово-займенник, яким можна його замінити.

Для організації роботи в парах використовую різні форми. Наприклад, при вивченні теми «Сполучник» пропоную відгадати загадки, виписати сполучниками сурядності та підрядності, розподіливши їх за розрядами на дві колонки.

1.     Над подвір’ячком літає, все блискуче підбирає. І сварлива, й білобока. Відгадай, хто це? ( С….)

2.     Перший я приніс весну, пробудив усе від сну, заспіваю під вікном,бо зовуть мене... (Ш….)

Допомагає узагальнити інформацію, схоплювати складні ідеї та формулювати їх декількома словами метод «Сенкан». Наприклад, вивчаючи тему «Родинно-побутові пісні» у 9 класі, учні можуть скласти сенкан до слова «пісня»:

Пісня

Задушевна, мелодійна

Чарує, вабить, зворушує

Люблю слухати українські пісні

Щирість

Особливу увагу приділяю вмінню вільно висловлювати свої думки. Цьому сприяє вправа «Мікрофон». Даний метод використовую на різних етапах уроку. Тримаючи в руках «мікрофон» учень швидко й чітко відповідає на поставлене запитання. Далі знову говорить тільки той, у кого в руках мікрофон. 

Так, наприклад, при роботі над темою «Сполучник як службова частина мови» (7 клас) на етапі підведення підсумку уроку цей метод проводжу так:

Запитання учням:

• Яка частина мови називається сполучником?

o   Чому сполучник називають службовою частиною мови?

o   Яку функцію виконує сполучник у реченні?

o   На які розряди за значенням поділяється сполучник?

Для систематичного повторення раніше вивченого матеріалу проводжу мовознавчі хвилинки: морфологічні (визначити, до якої частини мови належить слово), фонетичні (записати слово фонетичною транскрипцією), фразеологічні (встановити відповідність між фразеологізмами і їх значеннями), енциклопедичні (пояснити значення слова) та ін.

Люблять мої учні творчі поетичні хвилинки. Так, у 7 класі під час вивчення теми «Дієслова доконаного й недоконаного виду» запропонувала дітям відновити творчі поетичні рядки з вірша  Надії Красоткіної «Моя земля» й виписати дієслова обох видів.

Реалізувати свою проблему мені допомагають нестан­дартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну актив­ність учнів, уміння діяти в незвичних ситуаціях, використо­вувати власний досвід, адаптацію до змін: урок-дослідження, урок-подорож, урок-гра, урок-практикум.

Мною розроблений цикл уроків із теми «Сполучник» у 7 класі, дидактичний матеріал з української мови (збірник диктантів та переказів з теми «Олімпійський спорт» 5-11 класи, «Різні види диктантів» з теми «Службові частини мови» 7 клас, «Усі види контролю з української мови та літератури» 5-8 класи).

Вивчення мови та літератури не закінчується на уроці, а продовжується і в позакласній роботі. Разом із учнями створюємо проекти (проект «Без минулого немає майбутнього» (сторінками історії літопису рідного краю), тематичні та ювілейні газети, готуємо літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, кон­курси, усні журнали, організовуємо зустрічі з місцевими поетами.                                                  Така система роботи допомагає мені виявити неординар­них, творчих особистостей. З ними шліфуємо навички аналізу літературних творів, написання власних творчих робіт.

Проводжу моніторинг навчальних досягнень учнів та ви­вчаю їхні читацькі інтереси. Це дає змогу побачити прогали­ни у знаннях учнів, провести відповідне коригування, а також підвищити мотивацію щодо читацького інтересу.

Труднощі щодо впровадження досвіду

• навчальні програми лише предметно зорієнтовані, ре­гламентують зміст предметного матеріалу, перелік вимог до засвоєння предмета, формування умінь та навичок;
• традиційна система оцінювання успішності не дає змо­ги зробити висновок про рівень сформованості компетент­ностей особистості;
• навчання навичкам самоконтролю та взаємоконтролю;
• організація групової та парної роботи.

Висновки та результативність

Кожен із методів навчання має певні переваги й недоліки. Універсальних рекомендацій щодо складу й застосування методів навчання не існує. Учитель самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

Така робота має свої позитивні результати. Учні швидко й виразно читають, мають багатий словниковий запас, правильно пишуть, створюють нові поетичні та прозові твори. Мої вихованці беруть активну участь в олімпіадах, інтелектуальних Всеукраїнських конкурсах «Патріот», «Соняшник», Міжнародному конкурсі знавців української мови імені П. Яцика, Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім. Т.Г.Шевченка, займають призові місця у шкільних та районних змаганнях. Так, у 2010 році команда учнів 10 ласу  зайняла І місце в районному конкурсі юних журналістів (капітан Мартиненко Валерія), у 2013 році Мірошниченко Артем (5 клас) зайняв І місце в районному етапі конкурсу «Майстер української орфографії», Мавліна Анастасія, Тарасенко Катерина (7 клас) – ІІІ місце в районному конкурсі «Людина та ліс», у 2014 році Тарасенко Катерина (8 клас) - І місце в районному конкурсі «Людина та ліс».

Мій досвід роботи дозволяє мені зробити висновок, що, аби забезпечити стійкі знання учням, слід гармонійно переплітати традиційні методи і прийоми з інтерактивними, щоб поступово  невпевненого в собі, нездатного на творчий пошук учня перетворити на обізнаного, активного, впевненого в своїх силах і здатного творчо мислити. Я впевнена, що зацікавити, повести за собою спроможний лише той педагог, який сам перебуває у постійному пошуку.  Адже ще В.О.Сухомлинський закликав: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших…»